Шляхи зараження

Зараження вірусом імунодефіциту людини відбувається при попаданні інфікованого матеріалу або на слизові оболонки, або на пошкоджену шкіру людини. Також можливе внутрішньоутробне зараження плоду від інфікованої матері.

З огляду на те, що ВІЛ розмножується в лімфоцитах та інших клітинах організму, він міститься практично в усіх біологічних рідинах (крові, лімфі, видаленнях статевих органів, спермі, мочі, сльозі, слині, поті, а також в грудному молоці). Проте його кількість там неоднакова. В поті, слині та сльозі його присутність незначна, і тому з ними вірус не передається. Отже, ані кашель, ані чхання ВІЛ-інфікованої особи не загрожує іншим бути зараженими ВІЛ, користування спільним посудом, лазнею, басейном, туалетами або ванними, роздягальнями та спортивними залами також безпечно. Без страху заразитися можна ручкатися, обійматися, штовхатися, і торкатися один одного. Немає ризику передачі ВІЛ від інфікованої ним особи до здорових людей через будь-яких комах, тому що в організмі останніх вірус не розмножується.

1. ПЕРЕДАЧА ВІЛ ЧЕРЕЗ КРОВ

Найбільша кількість вірусу міститься в крові. Саме тому її переливання від ВІЛ-позитивного донора майже завжди призводить до зараження реципієнта (табл. 1). Також небезпечне ін'єкційне введення препаратів з крові, або користування забрудненим кров'ю медичним обладнанням (яке або зовсім не дезінфікувалося, або оброблялося з порушеннями санітарних норм та правил). Проте не лише в лікарні можна набути ВІЛ з кров'ю. Існує багато побутових ситуацій, при яких кров однієї людини може попадати на пошкоджену шкіру або слизові оболонки інших: зокрема, при спільному користуванні зубними щітками, лезами для гоління, та гребінцями (особливо з гострими зубчиками), при татуюванні та пірсингу, якщо їх роблять в кустарних умовах. Манікюр та педикюр також можуть бути ризикованим, так само, як традиційний ритуал братання (коли обидві особи навмисно роблять невеликі розрізи на шкірі та торкаються ними так, щоби їх кров змішалася). Звичайна бійка або заняття травматичними видами спорту, такими, як футбол, хокей, баскетбол, регбі та інші, також можуть призвести до зараження їх учасників: якщо обидва травмувалися з пошкодженням шкіри, і кров ВІЛ-позитивної особи потрапила на рану іншої. Тут навіть легкі подряпини можуть стати вхідними воротами для збудника.